До 75-річчя Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Г.М.Головін

Головін Григорій Максимович – заступник командира дивізіону з політичних питань 92-ї важкої гаубичної артилерійської бригади 17-ї артилерійської дивізії 7-го артилерійського корпусу прориву 27-ї армії  Воронезького фронту, старший лейтенант.

Народився 14 жовтня 1914 року в селі Покровськ Ковилкінського району Мордовії в сім’ї селян. Член ВКП(б)/КПРС з 1940 року. Закінчив 5 класів. Працював слюсарем.

В Червоній Армії з 1936 року. Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. Воював на Брянському, Воронезькому і 1-му Українському фронтах.

В середині серпня 1943 року гітлерівське командування, надаючи велике значення утриманню міста Охтирки, зосередило в цьому районі велике угрупування. Вранці 18 серпня противник наніс сильний артилерійський і авіаційний удар по позиціях наших військ. Одночасно в контратаку пішли великі сили піхоти, підтримувані танками. Радянські воїни 166-ї стрілецької і 17-ї артилерійської дивізій чинили ворогу опір. Перший натиск противника був відбитий. Ворог втратив більше тридцяти танків. Але через декілька годин гітлерівці нанесли другий удар. Передній край наших військ був прорваний, і німецькі танки вклинились в глиб оборони радянських військ. В цьому важкому бої наші війська проявили виняткову хоробрість і витримку. Серед тих, хто особливо відзначився, був артилерист старший лейтенант Г.М.Головін. Його особистий приклад неодноразово надихав воїнів дивізіону в найважчі хвилини. Так було і при форсуванні Дніпра південніше Києва.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 лютого 1944 року за вміло проведену партійно-політичну роботу, героїзм, проявлений в боях під Охтиркою і при форсування Дніпра, старшому лейтенанту Головіну Григорію Максимовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3387).

Відважний артилерист брав участь у звільненні України, Білорусії, Польщі, Чехословаччини. Закінчив війну в Німеччині.

Після війни Г.М. Головін продовжував служити в лавах Радянських Збройних Сил. У 1949 році закінчив курси вдосконалення офіцерського складу при військово-політичному училищі імені М.В.Фрунзе. З 1957 року підполковник Г.М.Головін – в запасі.

Жив у місті Пушкін Ленінградської області. Працював майстром на деревообробному заводі. Брав активну участь у військово-патріотичному вихованні молоді.

Помер 2 березня 1991 року.

Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го і 2-го ступенів, медалями.

 Звання почесного громадянина міста Охтирки присвоєно Головіну Григорію Максимовичу за особисту участь в боях в районі колишнього радгоспу «Ударник» під час звільнення Охтирщини від нацистських загарбників (рішення виконкому Охтирської міської Ради депутатів трудящих від 16 січня 1967 року).