Головін Григорій Максимович.
Шандиба Володимир Данилович 01.10.1923 – 17.10. 2008. Повний кавалер ордена Слави. Почесний громадянин міста Охтирка. Нагороди: Орден Слави третього ступеня. Орден Слави другого ступеня. Орден Слави першого ступеня. Два ордени Червоної Зірки. Орден Богдана Хмельницького. Орден “Вітчизняної війни” І ступеня.
Шандиба Володимир Данилович народився 01.10.1923 року в с. Нижнє – Веселе Великописарівського району. Юність його почалася у тривожні дні Великої Вітчизняної війни. На бойовій машині «Т-34» Володимир Шандиба пройшов вогняними фронтовими шляхами від Ленінграда до Берліна. Дисципліна, залізна витримка – незмінні супутники подвигів механіка-водія танка В.Д.Шандиби у жорстоких битвах з нацистськими загарбниками.
Ленінградський фронт…1941 рік…Важкі бої в районі м. Пушкіно. Взвод, де служив Шандиба, одержав завдання підтримати морську піхоту при прориві оборони противника. В бою ворожий снаряд пошкодив люк у танку Шандиби і вивів з ладу гармату. Командування наказало триматись танку на місці до темряви. Володимир Данилович прикривався димовою завісою, а надвечір вивів машину з-під вогню. За героїчні дії в цьому бою В.Д.Шандиба був нагороджений орденом Слави третього ступеня.
1944 рік. Війська Ленінградського фронту перейшли у наступ. Під час атаки машина Шандиби підірвалася на ворожій міні. Під вогнем, за димовою завісою, В.Д. Шандиби натяг гусеницю і вивів танк для ремонту. За сміливість і винахідливість його нагороджено орденом Слави другого ступеня.
Березень 1945 року. Перед танкістами поставлено завдання розширити плацдарм на Кюстрінському напрямі, де повинні концентруватися радянські війська для штурму Берліна. Танк Володимира Даниловича знищив кілька гармат і кулеметних гнізд, плацдарм було розширено, проте машина була підбита, навідник загинув, а Володимира Шандибу тяжко поранено. За цей подвиг Володимир Данилович одержав орден Слави першого ступеня. В.Д. Шандиба нагороджений також двома орденами Червоної Зірки. В Радянській Армії перебував до серпня 1945 року. Після війни Шандиба Володимир Данилович закінчив Харківський фінансово-кредитний технікум і сумлінно трудився сорок років в Охтирському міськфінвідділі. І в мирний час колишній воїн був прикладом, брав активну участь у громадській роботі, проводив просвітницьку, патріотичну роботу, постійно зустрічався з учнями шкіл. З нагоди 40-річчя Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні його ім’я занесене до обласної Книги трудової доблесті.
Помер Герой 17 жовтня 2008 року.
У серпні 2004 року пленум ради міської організації ветеранів прийняв постанову і звернувся до місцевих органів влади і самоврядування з пропозицією про встановлення пам’ятної дошки на будинку по вул. Сумській, 3, де мешкав Шандиба В.Д. Меморіальна дошка була урочисто відкрита 22 серпня 2009 року.
У нашому місті є Алея Слави, урочисте відкриття якої відбулося 25 серпня 2000 року з нагоди 57 – річниці визволення міста від нацистських загарбників. Серед 15 бюстів уславлених земляків своє почесне місце займає бюст повного кавалера ордена Слави Шандиби Володимира Даниловича.
Звання Почесного громадянина міста Охтирка було присвоєно Шандибі Володимиру Даниловичу рішенням Охтирської міської ради № 878-мр від 24.11.2009 (посмертно).