У чому різниця: простій та призупинення трудових відносин під час воєнного стану

Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради продовжує роз’яснювати

 Під час війни в Україні, крім оголошення простою, може бути застосована нова кадрова процедура – призупинення трудових відносин.

Дію трудового договору можна призупинити у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надати та виконувати роботу (частина перша статті 13 Закону України  від 15.03.2022 № 2136 – ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»). Призупинення – це не звільнення. Призупинення дії трудового договору не припиняє трудових відносин. Головна умова призупинення дії трудового договору – абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника  – виконувати її.

Більш знайомим випадком є простій – призупинення роботи,  викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для її виконання, невідворотною силою або  іншими обставини  (ст. 34 КЗпП України).

Розглянемо чим відрізняються ці поняття, що буде із заробітною платою у кожному випадку.

По терміну запровадження простій може тривати стільки, скільки існуватимуть обставини, через які працювати неможливо, а призупинення дії трудового договору можливе лише на період воєнного стану.

Простій запроваджується керівником для всього підприємства або відділу, ініціатором призупинення дії трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник.

Для працівника простій та призупинення дії трудового договору мають різні наслідки. Наприклад, під час простою працівнику здійснюється оплата у розмірі не нижче 2/3 окладу. Працівники, з якими призупинили трудовий договір, залишаються без зарплати.

Якщо простій оплачується, то за цей час працівнику зараховується страховий стаж. У випадку призупинення дії трудового договору єдиний страховий внесок за працівника підприємством не сплачується, тому і не зараховується страховий стаж.

Що порадити працівнику, який втратив роботу і можливість забезпечити потреби на життя через простій, або призупинення дії трудового договору.

В обох випадках трудове законодавство дозволяє працівникам тимчасово працевлаштуватись на інше підприємство, виконувати регулярно оплачувану роботу на умовах трудового договору за зовнішнім сумісництвом. Після налагодження роботи підприємства працівник має  повернутись на основне місце роботи.