19 лютого – День Державного Герба

Тризуб є одним із трьох державних символів нарівні з прапором і гімном.

Він має давню і цікаву історію. Тризуб є давнім українським символом. Його найдревніше зображення, віднайдене археологами, датується X століттям. Припускають, що це був магічний знак роду, оберіг. Відомо до 40 його тлумачень: тризубець, підсвічник-трикірій, сокіл, якір, житній колос, лук зі стрілою, триєдина жертва в ім’я перемоги життя над смертю… Є також гіпотеза, що це знак триєдинства світу та поєднання символів поширених колись культів сонця і якоря.

Згідно археологічних знахідок, тризуб широко використовували ще трипільські племена у ІІІ – ІV столітті до нашої ери.

Загалом же історія українського тризуба починається з древнього князівського роду Рюриковичів, при яких цей символ карбувався на всьому – від грошей та печаток до цеглин, з яких будували храми.

Перші писемні згадки про тризуб як символ князя Святослава зустрічаються в болгарському літописі Х століття; згідно цього джерела, стяги дружинників князя містили простіший варіант нинішнього тризуба.

Син Святослава князь Володимир Великий (963 – 1015) продовжив традицію батька та вдосконалив його герб, додавши до нього ще один зубець, а після хрещення Русі – горизонтальну лінію до середини щоб зобразити хрест. Саме за Володимира тризуб набув звичного нам вигляду, ставши знаком княжої держави.

25 лютого 1918 року в Коростені Українська Центральна Рада прийняла Тризуб за герб Української Народної Республіки.

19 лютого 1992 року постановою Верховної Ради України його було затверджено Державним гербом незалежної України. Тризуб був і залишається символом прагнень нашого народу до волі, незалежності і процвітання, символізуючи для українців в усьому світі нерозривний зв’язок із Батьківщиною.