

Форпост України – маленька 48-тисячна Охтирка – стала символом боротьби проти рашистів. Розташована за 50 кілометрів від кордону з рф, з перших днів війни стала легендарною завдяки силам 93 бригади «Холодний Яр», військовій частині А0563, територіальній обороні, дякуючи сприянню місцевих партизанів та цивільних.

І як би стрімко не розгорталися страшні події, починаючи вже з 24 лютого, коли на танках та іншій бронетехніці до нас вторглися російські окупанти – Охтирка не здалася, надихаючи своїм прикладом українців та дивуючи весь цивілізований світ. Відео про те, як прості охтирські мужики беруть у полон російських солдат, ставали вірусними, переглядаючи їх, захоплено говорили: «от як нас можна перемогти!?».
Не всі 30 днів активних бойових дій були натхненними та оптимістичними для самих охтирчан. Найстрашніше тут було вночі: час від часу прилітав ворожий літак і скидав бомби чи ракети не лише на інфраструктуру та військові об’єкти, а й на житлові будинки. Люди кажуть, що відчували себе учасниками гри в російську рулетку.

Охтирка не мала захисту від авіаударів. Не тільки охтирчани, а й усі люди світу молилися і просили: «закрийте небо!». Небо, яке в одну мить перестало бути мирним.


Саме символ миру – голуба на фоні українського прапору – місцевий художник Ігор Шевченко зобразив на фасаді Охтирського міського центру культури і дозвілля «Кнєжа».

Ігор почав працювати над величезним муралом у період затишшя, яке в той час видавалось абсолютно ефемерним. Забирався на підйомник і малював з паузами під час негоди та сигналів повітряної тривоги. Результат вражає! Малюнок можна побачити за сотні метрів. Над ним літають голуби, які оселилися в розташованому поруч парку, тут нічого не нагадує про війну: мирно, тихо і спокійно, в цьому місці здається, що всі біди вже позаду.
Ігор Шевченко своїм малюнком мав на меті відволікти людей від жахів війни, щоб охтирчани отримали натхнення для відновлення міста. А ще – надію на світле майбутнє!
У нього вийшло прекрасно

