Пісенний скарб України
Маємо свою мову, культуру, самобутні народні традиції, звичаї. Маємо пісенну спадщину, що передавалася від роду, до роду, як дорогоцінний скарб який зберіг протягом століть нашу материнську українську мову. І ніхто й повік не може здолати мелодії краю, що ввійшли в наші душі, в нашу кров генетичним кодом – це дивна сила у якій зосереджено ввесь потенціал української нації, чудо природи, духовної енергії, бо пісні добувалися із серця.
Щоб не зникало народне мистецтво, Катерина Андріївна Макаренко заслужений працівник культури України, на базі народного аматорського ансамблю української пісні «Калина», керівником якого вона є, створила і презентувала Співочу майстерню «Калина-Етно» перфомансом «Заходьте поспіваємо, бо ніщо не може зупинить наші пісні, вони єднають в мирі й на війні». Дійство проходило у Міжнародний День вишиванки на фоні старовинних вишиванок, старожитностей, які були зібрані Катериною Андріївною по селах Охтирщини при проведенні нею творчих експедицій по пошуку автентичного матеріалу. Звучала у виконанні колективу і солістів чуттєва і мелодійна, весела і жартівлива вторинна автентика як а капела, так і під супровід інструментального ансамблю у складі скрипки, баяна,бубна. У перфомансі був представлений фрагмент обряду весілля Охтирщини, пісні Охтирського краю. Глядачі активно підтримали флешмоб виконуючи улюблену пісню нашого земляка письменника-гумориста Остапа Вишні «Ой, гиля, гиля, гусоньки, на став». Співали учасники ансамблю «Калина», співали глядачі і ніби сріблясті річки в сиву даль потекли… Це було захоплюючи і хвилююче.
Гості заходу отримали від Катерини Андріївни листівки із запрошенням приєднатися до Співочої майстерні «Калина-Етно», щоб вивчати українські народні пісні як Охтирщини, так і різних регіонів України, вивчати їх щоб зберегти те, що нам передали предки. Адже ми повинні перенести пісенну спадщину нащадкам, аби знали, аби пам’ятали, аби передали своїм дітям онукам і правнукам, бо щиріших не бува пісень, ніж ті, що нас навчила мати. Вони золотими краплинками впали у цілющу джерельну воду і б’ють золотим ключем щоб наповнити наше життя змістом української мелодики. З народних джерел – пісні невмирущі!