Незадекларована праця – економія коштів чи небезпечна пастка ?

1 Жовтня 4:58

Інформуємо роботодавців !

Незадекларована праця- це соціальне явище, яке справляє значний негативний вплив на розвиток економіки країни, життєвий рівень людей. Незадекларована праця не тільки обмежує можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, розвитку професійних навичок, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення, вона створює недобросовісну конкуренцію щодо тих суб’єктів господарювання, які повністю забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників.

Незадекларована праця в Україні найчастіше проявляється у таких формах: економічна діяльність без державної реєстрації, наймана праця без оформлення трудових відносин, приховування від державних органів частини відпрацьованого робочого часу та заробітної плати, маскування трудових відносин під виглядом інших форм діяльності (цивільні відносини, фіктивна самозайнятість тощо).

У будь-який спосіб незадекларована праця має негативні наслідки як для працівників, так і для роботодавців.

Роботодавець, який не оформляє офіційно працівників, провокує безвідповідальне ставлення їх до роботи, ухиляння від виконання своїх обовязків, а іноді, навіть, і неетичну поведінку.

Окрім того, чинне законодавство передбачає кримінальну, адміністративну та фінансову відповідальність за порушення законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин із найманими працівниками, а саме:

кримінальна відповідальність: штраф від 34 до 85 тис. грн., позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, виправні роботи на строк до двох років, арешт до 6 місяців;
адміністративна відповідальність: штраф від 8,5 до 34 тис. грн..;
фінансова відповідальність: штраф від 50000 грн. до 141690 грн.

Через високий рівень тіньової зайнятості держава втрачає доходи, які можна було б спрямувати на реалізацію програм соціально-економічного розвитку регіонів, підвищення добробуту громадян. Це зумовлює необхідність підвищення податків для підтримки державних витрат і надання соціальних послуг населенню, що, відповідно, є додатковим податковим тягарем для суб’єктів господарювання.

Фахівці центрів зайнятості разом з інспекторами праці беруть участь в нарадах, семінарах в установах і організаціях, на підприємствах, в публічних заходах, інформуючи громадян про переваги офіційного працевлаштування, роботодавців – про наслідки за допуск працівника на робоче місце без укладення трудового договору.

Запровадження карантинних заходів у зв’язку з поширенням в Україні коронавірусу змусило замислитися всіх, хто зневажав соціальним благополуччям і громадянською відповідальністю в інтересах короткострокового економічного ефекту. І роботодавці, і працівники, які підтримували нелегальну зайнятість, ухилялись від офіційного оформлення трудових відносин і сплати податків, опинились один на один перед загрозою втрати джерел доходів.

Кожен хто підтримує цивілізовані трудові відносини, має можливість звернутися до служби зайнятості по безоплатну допомогу: роботодавець – у розв’язанні кадрових питань (підбору персоналу, компенсації ЄСВ), а працівник – по допомогу в пошуку нової роботи і отриманні матеріальних виплат на період безробіття.

З 1 вересня посилюється контроль за оформленням трудових відносин із працівниками. Тому шановні роботодавці, не економте кошти на не задекларованій праці, бо це може бути для вас небезпечною пасткою.