Клуб любителів мистецтв «Сокіл» на карантині

16 Квітня 7:11
Поняття «карантин» було відоме ще з давніх часів, коли господарювали епідемії віспи, холери і чуми. Виявляється, класики літератури, вчені зовсім не відсиджувалися вдома, а доволі плідно працювали. Так, Ньютон саме під час чумного карантину відкрив закон земного тяжіння (згадайте знамените яблуко!). Джованні Бокаччо написав «Декамерона» з розповідей людей, які ховалися в сільській місцевості в Тоскані від чуми. Під час «великої лондонської чуми» Шекспір не втік з Лондона, а зачинився в своїй квартирі та написав «Короля Ліра» і «Леді Макбет». Пушкін під час вимушеного перебування на карантині створив величезну кількість геніальних творів  у віршах і прозі, серед яких «Метель», «Барышня – крестьянка», дві глави з «Евгения Онегина».
Не втрачають час і учасники клубу любителів мистецтв «Сокіл» міського центру культури і дозвілля (керівник Світлана Корнієнко). До усамітнення їм не звикати. Адже саме в тиші народжуються нові рядки. Звичайно, тема коронавірусу і все, що пов’язане з ним не проходить осторонь чуйних і небайдужих людей. У віршах і піснях вони відгукуються на події. Ніна Багата, Галина Будянська, Наталія Сафонова, Анатолій Дудченко, Григорій Комісаров піднімають питання екології не лише природи, а й людської душі. Молодий поет і письменник Богдан Науменко написав пісню про коронавірус.
А між тим весна вступила в свої права, в опустілих парках і лісах співають птахи, тягнуть до сонця свої гілочки  сосни й берези. Надихаються красою рідного краю Галина Чехута, Тетяна Акименко, Наталія Фальова, Валентина Сень, Ольга Гриб, Олена Терещенко. Поети весь час спілкуються в телефонному режимі, читають вірші одне одному, правлять і редагують. І сьогодні виносять свої поетичні рядки на суд читачів, яким бажають пам’ятати, що  ми всі повинні зробити вірні висновки з ситуації, яка склалася, не шукати винних, а стати кожному хоча б трішечки краще. Час, що нам даний карантином використовуйте на роздуми, творчість, спілкування з рідними людьми, адже найбільше багатство на Землі – встигнути набутися разом. «Сокіл» ще розправить крила і злетить над усіма негараздами. Хай вам щастить!
Галина Будянська
   ***
Епоха очі відкриває
Тим, хто внизу і нагорі.
Коронавірус наступає,
А ми – ми зовсім не царі.
А як хвалилися завзято,
Пишалися, в якій ціні!
А виявилось – цуценята,
Сліпі, безпомічні, смішні.
У страху очі без уздечки,
Чутки лякають звідусіль.
Скуповуєм мішками гречку,
Пшоно і м’ ясо, хліб і сіль.
Забулися пісні хороші
І молитов слова прості.
Єдиний бог для світу – гроші,
А справжній Бог у забутті.
Тінь смерті – невблаганна, строга,
Не знає меж Господній гнів.
Повернемось лицем до Бога
І серцем – до Царя царів.
Молитва – правих і неправих –
Як тихий лепет попливе.
І Бог почує нас, лукавих,
І нам спасіння ниспошле.
Оця корона, чорне лихо,
Зловісно натякнула знов:
Життя спасе молитва тиха
І Бога праведна любов!
               ***
Наші дні – куди вони зникають?
Все вершиться волею небес.
Хай тебе хвороби обминають
Із короною і без.
 
Світлана Корнієнко
            ***
При зустрічі друга обняти приємно,
Відчути тепло і тепло дарувати.
Торкнутись руки, привітатися чемно,
Та от карантин заганяє до хати.
Жуєм повсякчас, телевізор вмикаєм
І нудимось, звісно. Одні нарікання…
Отак поміж буднів ми враз помічаєм:
Бракує обіймів і рук потискання.
…Наснились вночі добрі друзі і пісня,
В парку динозаврів роззявлені пащі.
Я знаю, минеться, все скінчиться,звісно.
Якими ми будемо? Вірю,що кращі.
Чат-бот Гаряча лінія