До Європейського дня протидії торгівлі людьми

Європейський день протидії торгівлі людьми започаткований 18 жовтня 2007 року Європейським Парламентом, як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми та небайдужості громадськості до цього явища.

Проблема торгівлі людьми залишається актуальною для України з часів здобуття нею незалежності.

Однак, із загостренням політичної та економічної ситуації у 2013-2015 рр. та розгортанням збройного конфлікту на сході України, міграційні настрої, а з ними і вразливість до торгівлі людьми, посилились.

Відзначається також зростання кількості людей, які прийняли б ризиковані пропозиції працевлаштування за кордоном.

Що ж таке торгівля людьми?

Відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми», торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

Метою торгівлі людьми може бути:

• трудова експлуатація;
• сексуальна експлуатація,
• використання у порнобізнесі;
• проведення дослідів над людиною без її згоди;
• усиновлення (удочеріння) з метою наживи;
• примусову вагітність або примусове переривання вагітності;
• примусове одруження;
• примусове втягнення у зайняття жебрацтвом;
• втягнення у злочинну діяльність;
• використання у збройних конфліктах тощо.

Міністерство соціальної політики України є національним координатором у сфері протидії торгівлі людьми, яке, відповідно до своїх завдань та функцій, формує та реалізує державну політику у сфері захисту прав громадян, які постраждали від торгівлі людьми.

Також, однією з функцій Мінсоцполітики є встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

За останні роки Мінсоцполітики значно посилило роботу щодо виявлення та ідентифікації осіб, які постраждали від торгівлі людьми.

Протягом 2012-2019 років Мінсоцполітики встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, 818 громадянам (811-громадян України та 7 іноземців), з яких 316 жінки, 420 чоловіки, 82 дітей (30 хлопчиків та 51 дівчаток).

Аби уникнути біди в майбутньому та не потрапити в рабство, слід дослухатись до порад фахівців:

– нікому не довіряйте ваш паспорт. Документи, що засвідчують Вашу особу, завжди повинні знаходитись тільки у Вас;

– залиште вдома, своїм друзям чи близьким детальну інформацію про своє перебування за кордоном з адресою та контактними телефонами, а також копію свого закордонного паспорту і контракту;

– якщо Ви плануєте взяти шлюб з іноземним громадянином (громадянкою), скористайтеся порадами юриста чи фахівців посольств країни, в якій Ви плануєте жити, стосовно Ваших прав та прав Ваших дітей, народжених за кордоном та в Україні. А також пам’ятайте, що фіктивний шлюб – порушення закону. Це може стати причиною Вашого ув’язнення або депортації (видворення з країни);

– не забудьте з’ясувати номери телефонів українських посольств та консульських представництв у країні, до якої Ви виїжджаєте. Якщо Ви опинилися у скрутній ситуації, залишилися без паспорту або Вам хтось загрожує, – звертайтесь до представників посольств своєї країни;

– скористайтесь послугами неурядових організацій та служб, які активно працюють в зарубіжних країнах, надаючи допомогу особам, які опинились у складному становищі;

– зверніть увагу на те, що термін перебування на території іноземної держави зазначений у Вашій візі. Порушення візового режиму унеможливлює Ваш наступний виїзд за кордон;

– не забувайте, що знання хоча б елементарних слів іноземної мови значно полегшить Ваше перебування за кордоном.

Торгівля людьми не визнає державних кордонів, не зважає на відмінності між розвинутими державами і державами, що розвиваються. Вона легко адаптується як до бідності, так і до розкоші, є актуальною майже для всіх народів. Отже, боротьба із цим злочином, порушенням прав людини в сучасному світі вимагає об’єднання зусиль міжнародної спільноти та громадськості кожної країни.