Протидія терор. проявам

 

Як діяти, якщо ви виявили підозрілий предмет

Будь-який підозрілий предмет, що знаходиться у незвичному для нього місці, може виявитися вибуховим пристроєм. Зовнішній вигляд знахідки може приховувати її справжнє призначення. Для камуфляжу вибухових пристроїв використовують звичайні побутові предмети: сумки, пакети, коробки, іграшки тощо.

Якщо виявлений предмет, на вашу думку, не повинен знаходитися в цьому місці, зверніть на нього увагу:

  • Дії у громадському транспорті: спробуйте встановити, чий предмет/річ, опитайте людей, що перебувають поруч. Якщо господар не встановлений – негайно повідомте про знахідку водія.
  • Дії у під’їзді свого будинку: опитайте сусідів. Якщо власник не встановлений ‒ негайно повідомте про знахідку у найближче відділення поліції.
  • Дії в громадському закладі/установі: негайно повідомте про знахідку адміністрацію або охорону.

Не чіпайте, не пересувайте, не розкривайте виявлений предмет. Якщо це вибуховий пристрій, то будь-які дії можуть призвести до вибуху, жертв і руйнувань.

Зафіксуйте час виявлення підозрілого предмета.

Намагайтеся зробити так, щоб люди відійшли якнайдалі від знахідки.

Обов’язково дочекайтеся прибуття слідчо-оперативної групи (пам’ятайте, що ви є дуже важливим свідком).

Роз’ясніть дітям, що будь-який предмет, знайдений на вулиці або у під’їзді, може бути небезпечним.

 

Як діяти, якщо вас вербують

У період гібридної війни на території України вербування можуть здійснювати спецслужби РФ. Вони зацікавлені у зборі розвідувальної інформації, влаштуванні провокацій тощо. У зоні ризику перебувають: військові, правоохоронці, учасники АТО (ООС), цивільні громадяни, які виїжджають до РФ або тимчасово окупованих українських територій, мають там родичів чи подорожують.

Громадянам, які перебувають у зонах ризику, варто пам’ятати:

  1. Для вербування спецслужби можуть застосувати різні методи: фізичний вплив, погрози життю і здоров’ю, морально-психологічний тиск, провокації і шантаж, обіцянки грошової винагороди, створення штучних компрометуючих ситуацій. Можуть шантажувати забороною в’їзду на територію РФ, ОРДЛО чи Криму, переслідуванням родичів, які проживають на цих територіях.
  2. Спецслужби РФ активно працюють у пунктах перетину державного кордону з Україною, пунктах пропуску на лінії розмежування в Донецькій і Луганській областях, на адмінкордоні з окупованим Кримом.
  3. Спецслужби РФ здійснюють примусовий огляд мобільних пристроїв громадян, щоб виявити контакти представників правоохоронних органів України. Під час адмінпроцедур з’ясовують ваші дані, місце роботи, причини відвідування окупованих територій чи РФ.
  4. На осіб в зоні ризику може чекати посилений огляд чи детальне опитування. Їх будуть здійснювати в окремому приміщенні, де під тиском можливі спроби залучення до співпраці.
  5. Вербування часто відбувається безпосередньо на території РФ чи на окупованих територіях. Легко маніпулювати та шантажувати осіб, які нелегально перебувають в Росії чи перевозять товари через кордон.
  6. Для вербування можуть використати компромат, сфабрикувати звинувачення у контрабанді, навмисно влаштувати ДТП, затримати за участь у несанкціонованих мітингах чи звинуватити у причетності до терористичних угруповань тощо.
  7. Інколи громадянин навіть може не усвідомлювати, що працює в інтересах іншої держави. Людину використовують «втемну». Спілкування відбувається з нібито звичайними людьми – діячами громадських, релігійних, культурологічних об’єднань, роботодавцями, іноземцями з інших країн. Досвідчені агенти спецслужб працюють під прикриттям, можуть задіяти патріотичні гасла чи грошову винагороду. А зрештою через завербованих осіб вони підбурюють до деструктивних і протиправних дій.

Співпраця з іноземними спецслужбами є злочином проти національної безпеки. Кримінальний кодекс України класифікує його, як державну зраду. Вона карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Водночас Кримінальний кодекс України передбачає звільнення від кримінальної відповідальності, якщо людина добровільно заявила про свій зв’язок з іноземною спецслужбою (ч. 2 ст. 111). Цим правом упродовж 2017-2019 років скористалися 43 особи, які були звільнені від відповідальності.

 

Як діяти, якщо вас захопили заручником

Захоплення заручника – це випадковий збіг обставин. Воно може статися у будь-якому місці: у транспорті, в установі, на вулиці чи в квартирі. І тоді людське життя стає предметом торгу для терористів. Злочинці можуть вимагати грошовий викуп чи ставити власні політичні вимоги.

У заручниках дотримуйтеся таких правил поведінки:

  1. Не допускайте дій, які можуть спровокувати терористів до застосування зброї. Таку реакцію можуть викликати навіть несподіваний рух або шум.
  2. Будьте готові до застосування терористами пов’язок на очі, кляпів, наручників або мотузок.
  3. Не дивіться злочинцям в очі (для нервово нестійкої людини це сигнал до агресії), не поводьтеся зухвало ‒ це може спричинити ще більшу жорстокість.
  4. Не намагайтеся чинити опір, не проявляйте непотрібного героїзму, намагаючись роззброїти бандита чи прорватися до виходу.
  5. Якщо вам кажуть, що ви взяті в заручники і примушують вийти з приміщення, не чиніть опір.
  6. Якщо з вами присутні діти, знайдіть для них безпечне місце, спробуйте закрити їх від випадкових куль, якщо це можливо, тримайтеся поруч.
  7. Виконуйте вимоги злочинців, не намагайтеся суперечити їм, не ризикуйте власним життям і життям інших людей, намагайтеся не допускати істерики та паніки.
  8. Якщо потрібна медична допомога, говоріть спокійно і коротко, не нервуючи злочинців, нічого не робіть, поки не отримаєте дозволу.
  9. Будьте уважні, спробуйте запам’ятати прикмети терористів: одяг, імена, прізвиська, можливі шрами і татуювання, особливості мови і поведінки, тематику розмов тощо.
  10. Намагайтеся зберігати спокій і витримку. Будьте насторожі. Зосередьте увагу на звуках, рухах тощо.
  11. Будьте готові пояснити наявність яких-небудь документів, номерів телефонів тощо.
  12. Якщо утримання тривале, не давайте ослабнути своїй свідомості. Постійно тренуйте пам’ять: згадуйте історичні дати, прізвища знайомих людей, номери телефонів тощо. Виконуйте фізичні вправи, наскільки дозволяють сили і простір приміщення. Обов’язково ведіть відлік часу.
  13. Якщо вам дали можливість поговорити з родичами по телефону, тримайте себе в руках, не плачте, не кричіть, говоріть коротко і по суті. Спробуйте встановити контакт з терористами.
  14. Якщо ви виявилися замкнутими в приміщенні, спробуйте привернути чиюсь увагу: розбийте шибку, покличте на допомогу, примусьте спрацювати пожежну сигналізацію тощо.
  15. Пам’ятайте, що отримавши повідомлення про ваше захоплення, спецслужби вже почали діяти і зроблять усе необхідне для вашого звільнення.

Під час операції з вашого звільнення:

  • ляжте на підлогу обличчям униз, закрийте голову руками і не рухайтеся;
  • тримайтеся чимдалі від дверей і вікон;
  • не біжіть назустріч співробітникам спецслужб або від них, оскільки вас можуть сприйняти за злочинця.

 

Як діяти, щоб ваші соцмережі не зламали

Тільки на перший погляд здається, що персональний акаунт у соціальних мережах – це особистий простір. Навіть з обмеженим доступом тільки для друзів вашому акаунту можуть загрожувати хакери.

Кілька правил безпеки у соціальних мережах:

  1. Встановіть надійний пароль для входу в обліковий запис. Рівень захищеності акаунта та інформації в ньому залежить від складності пароля.
  2. Використовуйте при створенні акаунтів надійні поштові сервіси, наприклад, «Google», «Yahoo» або українські email. Не користуйтеся російськими сервісами, доступ до яких заборонено в Україні: через персональні електронні скриньки на цих ресурсах зловмисникам досить легко отримати доступ до ваших сторінок у соцмережах.
  3. Використовуйте функцію подвійної авторизації, особливо якщо заходите у профіль з незнайомого пристрою.
  4. Налаштуйте у профілі сповіщення про несанкціонований вхід на ваші сторінки.
  5. Не авторизуйте особисті та корпоративні профілі на незнайомих і незахищених пристроях: вони можуть запам’ятати вказаний при вході логін і пароль, або на них може бути встановлено шкідливе програмне забезпечення чи шпигунські програми.
  6. Не відкривайте вкладені файли у повідомленнях від сумнівних адресатів.
  7. Фішинг є найбільш поширеним способом отримання зловмисниками паролів до поштових скриньок і сторінок у соціальних мережах. Це вид шахрайства, коли у довірливих або неуважних користувачів виманюють персональні дані клієнтів, сервісів із переказу або обміну валюти, Інтернет-магазинів.

 

Як подбати про кібербезпеку

Соціальні мережі і електронні сервіси – місця, де на легковажних користувачів полює чимало інтернет-шахраїв. Вони шукають вразливі паролі та підключення, щоб зламати їх та використати вашу персональну чи службову інформацію. Електронні пристрої – це найбільше джерело інформації про вас, тож подбайте про власну кібербезпеку.

Безпека електронних пристроїв:

  1. Регулярно оновлюйте системи захисту ваших пристроїв.
  2. Систематично робіть резервне копіювання важливих файлів.
  3. Встановіть режим конфіденційності та безпеки для вебсайтів.
  4. Під час оплати в інтернеті звертайте увагу на електронну адресу: «https://» – це означає, що сайт вживає додаткові заходи для безпеки своїх клієнтів; «http://» – посилання не є безпечним.
  5. Не використовуйте службові електронні скриньки для приватного листування.
  6. Скануйте перед підключенням USB та інші зовнішні пристрої на наявність шкідливих додатків і вірусів.

Безпечне підключення до Wi-Fi

Безкоштовне підключення до Wi-Fi у публічних місцях часто відбувається без введення паролів. Це робить ваш пристрій вразливим для зламу.

  1. Під час входу до мережі Wi-Fi використовуйте лише ті точки доступу до Wi-Fi, які мають протоколи безпеки для захисту бездротового з’єднання WPA чи WPA-2.
  2. Оптимальний варіант – користуватись особистим Wi-Fi модемом або здійснювати вхід в Інтернет за передплаченим пакетом послуг мобільного оператора.
  3. Вимикайте функцію «Автоматичного підключення до Wi-Fi».

Захист смартфону від програм-шпигунів

Більшість шпигунських програм «вшиваються» саме в мобільні додатки. Коли ви встановлюєте їх на смартфон, то власноруч дозволяєте зчитати вашу геолокацію, список контактів, акаунти у соцмережах та поштові скриньки.

  1. Встановлюйте додатки лише з офіційних та перевірених сервісів: Chrome Store, Add-ons та Play Market для Android, App Store для OS.
  2. Не дозволяйте операційній системі смартфона (планшета, ПЕОМ) автоматично встановлювати додатки з невідомих джерел.
  3. Періодично видаляйте додатки, якими не користуєтеся.

Безпека електронного листування

Якщо зловмисники «зламають» вашу електронну пошту, вони можуть спробувати змінити паролі, отримати доступ до особистих фотографій та відео, розсилати спам від вашого імені.

  1. Увімкніть двофакторну автентифікацію за допомогою мобільного пристрою. Якщо стороння особо спробує отримати пароль до вашої поштової скриньки, ви автоматично отримаєте SMS-повідомлення про несанкціонований вхід.
  2. Встановіть надійний пароль і не використовуйте для його відновлення російські сервіси «Yandex.ru», «Mail.ru».
  3. Не відкривайте на пристроях вкладення підозрілих листів, що мають такі розширення як «.exe», «.bat», «.cmd», «.vbs», «.docm», «.xlsm» тощо.

 

Як діяти, щоб запобігти витоку службової інформації

Майже кожна організація генерує власний масив службової інформації. Значна її частина може мати обмежений доступ чи навіть бути державною таємницею. Особливо, якщо це орган влади, військовий підрозділ чи державне підприємство.

При користуванні службовою інформацією з обмеженим доступом:

  1. Встановіть паролі на всі пристрої: PIN-коди, паролі на вхід до всіх облікових записів, паролі на планшетах і ноутбуках тощо;
  2. Систематично виконуйте резервне копіювання важливих файлів.
  3. Блокуйте пристрої одразу після завершення роботи з ними.
  4. Якщо втратили носій інформації, негайно повідомте керівника про інцидент та оновіть всі ключі доступу.
  5. Не здійснюйте несанкціонований доступ до закритих баз даних.
  6. Не робіть копіювання і передачу службових даних через незахищені мережеві канали.
  7. Намагайтеся не використовувати особисті USB- та флеш накопичувачі у роботі виробничих автоматизованих систем.
  8. Не підключайте до комп’ютера технічних засобів із модулями передачі даних – Bluetooth, GSM тощо.
  9. Своєчасно оновлюйте антивірусне програмне забезпечення.

За інформацією СБУ – https://ssu.gov.ua

 

Чат-бот Гаряча лінія